РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 39/105 16.03.09
За позовом Закритого акціонерного товариства „Компанія з управління
активами адміністратор пенсійного фонду „Брокбізнесінвест”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-
будівельна група”
третя особа, яка
не заявляє
самостійних вимог
на предмет спору на
стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельник-сервіс”
про зобов’язання вчинити дії

Суддя Гумега О.В.
Представники:
від позивача: Верховський О.В. (дов. № б/н від 13.03.2009р.)
від відповідача: Вдовиченко Н. І. (дов. № б/н від 12.01.2009р.)
від третьої особи: Козирєв О. В. –директор (протокол № 5 від 09.06.2006р.)

СУТЬ СПОРУ:
Закрите акціонерне товариство „Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду „Брокбізнесінвест” (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна група” (відповідач) забезпечити виконання всього комплексу передбачених проектною документацією робіт по будівництву житлового будинку з вбудованими нежилими (офісними) приміщеннями на земельній ділянці № 17-23 по вул. О.Гончара у місті Києві в строк до 31.12.2010 року.
Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом справи, та залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельник-сервіс”.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення прийнятих на себе, відповідно до умов інвестиційного договору від 14.06.2006 року зобов’язань, відповідачем фактично не розпочато будівництво житлового будинку з вбудованими нежилими (офісними) приміщеннями на земельній ділянці № 17-23 по вул. О.Гончара у місті Києві, незважаючи на те, що згідно наданого генеральному підряднику будівництва, яким виступає Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельник-сервіс” (третя особа), дозволу на початок робіт з будівництва об’єкту, всі будівельні роботи на будівельному майданчику повинні бути завершені до 31.12.2010 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2009 року порушено провадження у справі № 39/105 та призначено її розгляд на 16.03.2009 року.
В судовому засіданні, призначеному на 16.03.2009 року, позивач та відповідач вимоги ухвали суду від 25.02.2009 року виконали, третя особа, вимоги ухвали суду від 25.02.2009р. не виконала, письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог не надала.
Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, з яких підстав заявлено позов.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю з огляду на те, що ним належним чином виконувалися умови інвестиційного договору від 14.08.2006 року та вживалися всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов’язань. Відповідач також зазначив, що не мав можливості виконати свої зобов’язання в передбачений договором термін –до 31.12.2008 року, оскільки строки розробки та затвердження необхідної для будівництва проектної та дозвільної документації в більшій мірі залежать від відповідних органів державної влади, місцевого самоврядування та проектних організацій, ніж від відповідача.
В судовому засіданні, призначеному на 16.03.2009 р., за згодою представників сторін оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

14.08.2006 року між позивачем та відповідачем укладено інвестиційний договір, відповідно до якого відповідач, діючи за рахунок активів та в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу „Бізнесінвестбуд” (№ за ЄДРІСІ 233314), яким було прийнято рішення про вкладення власних, позичкових (отриманих у позику від третіх осіб), кредитних (отриманих в кредит від фінансових установ) коштів, у тому числі і залучених позивачем коштів юридичних осіб на умовах, визначених чинним законодавством України, та інших майнових і інтелектуальних цінностей, зобов‘язався у порядку та на умовах, визначених інвестиційним договором, взяти участь у фінансуванні будівництва об’єкту інвестування на земельній ділянці, що належить відповідачу на підставі договору оренди земельної ділянки.
Інвестиційним договором від 14.08.2006 року було передбачено, що об’єктом будівництва є житловий будинок із вбудованими офісними (нежилими) приміщеннями, який запланований до будівництва за адресою: м. Київ, вул. О.Гончара, буд. 17-23, а об’єктом інвестування –вбудовані в об’єкт будівництва нежилі приміщення, фактичне місце розташування яких погоджується сторонами відповідно до п. 1.3. ст. 1 договору в місячний термін після затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво об’єкту (стадія П) та оформляється додатком до договору, який з моменту його складання є невід’ємною його частиною.
Пунктом 1.2. ст. 1 договору було передбачено, що після введення об’єкту в експлуатацію, позивачеві при умові повного внесення інвестицій, передається у власність об’єкт інвестування в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Відповідно до п. 2.1., п. 2.3. ст. 2 договору сума інвестицій, яка повинна бути внесена позивачем за договором, була визначена в розмірі 5040,00 гривень (з урахуванням ПДВ) за 1мІ площі об’єкту інвестування.
Пунктом 2.2. договору був передбачений порядок зміни вартості інвестування за 1мІ площі спеціально створеною комісією відповідача, виходячи із собівартості виконання будівельних робіт та ринкової вартості аналогічного житла, але в п. 2.5. договору зазначено, що така зміна могла мати місце виключно щодо фактично непроінвестованої позивачем площі об’єкту інвестування.
Відповідно до п. 2.7. ст. 2 договору фінансування об’єкту інвестування повинно було здійснюватися позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок відповідача на підставі письмових заявок відповідача, в яких визначаються обсяги і строки фінансування.
Пунктом 3.4. договору був передбачений строк будівництва об’єкту та введення його в експлуатацію до 07.01.2008 року, який в подальшому був змінений сторонами шляхом підписання додаткової угоди № 1 від 15.01.2007 року до договору та встановлений до 31.12.2008 року.
Відповідно до умов договору відповідач був зобов‘язаний в повній мірі забезпечити будівництво та введення в експлуатацію об’єкта, зокрема, відповідно до п. 4.2. ст. 4 в його обов’язки входило: виконання всіх функцій замовника щодо проектування, будівництва та введення об’єкту в експлуатацію; одержання архітектурно-планувального завдання та необхідних даних по будівництву об’єкта (із всіма погодженими у відповідних службах технічними умовами); підготовка, погодження та подання на затвердження проектної документації; оформлення дозволу на виконання робіт; укладання угод на проектування та будівництво об’єкта з проектною, генпідрядною та субпідрядними організаціями; забезпечення проведення державної технічної комісії по прийманню об’єкта в експлуатацію після завершення будівництва; передача позивачу у власність об’єкта інвестування після здачі об’єкта в експлуатацію, в той час як в обов’язки позивача відповідно до п. 4.1. ст. 4 входило лише своєчасне та повне виконання зобов’язань по внесенню інвестицій; прийняття у власність об’єкта інвестування; погашення кредиторської заборгованості перед відповідачем у разі її виникнення та прийняття необхідної участі у введенні об’єкта в експлуатацію.
Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, на виконання прийнятих на себе за інвестиційним договором грошових зобов’язань позивачем за рахунок активів пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу „Бізнесінвестбуд” було внесено в якості інвестицій в будівництво об’єкта грошові кошти в загальній сумі 6 389 000,00 гривень, в тому числі, 495 000,00 гривень за платіжним дорученням № 1 від 15.08.2006р., 120 000,00 гривень за платіжним дорученням № 5 від 26.02.2007р., 110 000,00 гривень за платіжним дорученням № 17 від 26.07.2007р., 2 425 000,00 гривень за платіжним дорученням № 22 від 22.05.2008р., 3 239 000,00 гривень за платіжним дорученням № 4 від 14.01.2009р.
Зібрані у справі докази свідчать, що відповідачем істотно порушені умови договору та додаткової угоди № 1, що являється невід’ємною частиною договору, щодо строків завершення виконання робіт та введення об’єкта в експлуатацію, так як будівництво повинно було бути завершено, а об’єкт зданий в експлуатацію до 31.12.2008 року.
Позивачем вказано, що не зважаючи на те, що передбачений договором строк завершення будівництва об’єкта та здачі його в експлуатацію завершився 31.12.2008 року, на момент звернення до суду, відповідачем, в порушення взятих на себе зобов’язань, будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими (офісними) приміщеннями на земельній ділянці № 17-23 по вул. О.Гончара у м. Києві фактично не розпочато.
Крім того, позивачем зазначено, що підтверджується також наявними в матеріалах справи доказами, що згідно отриманого відповідачем дозволу (ордеру) на будівництво об’єкту, переданого ним генеральному підряднику будівництва ТОВ „Будівельник-сервіс”, з яким відповідачем був підписаний договір генерального підряду № 01-08 від 02.06.2008 року, виконання робіт дозволено до 31.12.2010 року.
Відповідач, не погоджуючись із позовними вимогами, зазначив, що не мав можливості виконати свої зобов’язання в передбачений інвестиційним договором термін –до 31.12.2008 року, оскільки строки розробки та затвердження необхідної проектної та дозвільної документації, наявної в матеріалах справи, без якої виконання робіт є неможливим, в більшій мірі залежали від відповідних органів державної влади, місцевого самоврядування та проектних організацій, ніж від відповідача.
В обґрунтування своїх заперечень відповідачем було вказано, що відповідно до статті 24 Закону України „Про планування і забудову територій” рішення відповідної місцевої ради про передачу у власність або надання в користування земельної ділянки є дозволом на будівництво, для отримання якого відповідачем було вжито відповідно до вимог законодавства всіх заходів, зокрема, одержано рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829 „Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею” щодо передачі йому земельної ділянки по вул. О. Гончара, 17-23 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом, договір оренди земельної ділянки від 20.10.2004 року, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22.10.2004 року № 91-6-00355 у книзі записів державної реєстрації договорів, рішення Київської міської ради від 22.11.2007 року № 1269/4102 „Про передачу земельної ділянки об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку „ГОНЧАРА, 21” для обслуговування та реконструкції житлового будинку на вул. О.Гончара, 21 у Шевченківському районі м. Києва”, державний акт на право власності на земельну ділянку на вул. О.Гончара, 21 від 02.04.2008 року, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01-8-00-155, договір оренди земельної ділянки від 22.05.2008 року, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 03.06.2008 року № 91-6-00783 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Також відповідачем вказано, що відповідно до вимог законодавства ним було проінформовано через засоби масової інформації територіальну громаду щодо будівництва нового об’єкту та проведено громадські обговорення проекту будівництва, про що свідчить відповідний протокол громадських обговорень проекту будівництва житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом за адресою: вул. О.Гончара, 17-23 у Шевченківському районі м. Києва від 22.06.2007 року з позитивними висновками щодо будівництва.
Відповідачем зазначено, що після отримання дозволу на будівництво та укладення між позивачем та відповідачем інвестиційного договору від 14.08.2006 року та в подальшому –додаткової угоди від 15.01.2007 року, що являється невід’ємною частиною договору, відповідно до якої був встановлений строк будівництва об’єкту та введення його в експлуатацію до 31.12.2008 року, відповідачем, відповідно до Закону України „Про планування і забудову територій”, „Про архітектурну діяльність”, Правил забудови міста Києва, ДБН А.2.2-3-2004, було забезпечено розробку та одержання ряду документів, необхідних для проведення будівництва, зокрема, вихідних даних на проектування; завдання на проектування; архітектурно-планувального завдання; інженерно-геологічних вишукувань; технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта; даних технічного обстеження стану будівельних конструкцій житлових будинків по вул. О.Гончара № 15/3 та № 25, технічного стану конструкцій будівлі по вул. Рейтарській, 22, встановлення ступеня вогнестійкості будівель у зв'язку з будівництвом житлового комплексу; техніко-економічного обгрунтування та техніко-економічних розрахунків; історико-архітектурної довідки, історико-містобудівного обґрунтування.
Крім того, відповідач вказав, що відповідно до вимог чинного законодавства він здійснив погодження проекту будівництва з Державною службою з питань національної культурної спадщин, Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією, Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Головним управлінням МНС України в місті Києві, Київською міською санепідемстанцією, Архітектурно-містобудівною радою при Головному управлінні архітектури міста Києва, інститутом археології НАН України, проектною організацією, в підтвердження чого 14.03.2008 року одержав позитивний висновок комплексної державної експертизи про затвердження проекту будівництва з відповідними техніко-економічними показниками.
Щодо вказаного у дозволі (ордері) на будівництво об’єкта строку завершення робіт до 31.12.2010 року, відповідач пояснив, що у зв’язку з тим, що дозвіл (ордер) № 08100174 на будівництво об’єкту, отриманий відповідачем, визначав строк виконання робіт з 30.09.2008 року по 14.11.2008 року та потребував продовження, оскільки завершення робіт по будівництву об’єкта в строк, зазначений у дозволі, було неможливим, відповідно до вимог ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” відповідачем був отриманий лист погодження щодо продовження терміну дії дозволу (ордеру) № 8100174 на будівництво об’єкту до 31.12.2010 року.
Крім того, відповідач пояснив, що 22.10.2008 року виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією) було прийнято розпорядження № 1444 „Про дозвіл на будівництво житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом на вул. О. Гончара, 17-23 у Шевченківському районі м. Києва”, яким відповідачу було надано дозвіл на будівництво житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом на вул. О. Гончара, 17 - 23 у Шевченківському районі відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації; передбачено здійснити будівництво житлового комплексу на відведених відповідачу земельних ділянках, що посвідчені договорами оренди земельних ділянок і зареєстровані в книзі записів реєстрації договорів від 03.06.2008 року № 91-6-00783, від 22.10.2004 року № 91-6-00355, від 22.10.2004 року № 91-6-00354 та додатковою угодою від 14.11.2006 року № 91-6-00592, а також дозволено відповідачу за власні кошти згідно з розробленою та затвердженою проектною документацією знести будинок на вул. О.Гончара, 21 у Шевченківському районі за умови виконання п. 3 вказаного розпорядження, що і було зроблено згідно з довідкою Київського міського БТІ від 24.02.2009 року.
Як стверджує відповідач та було встановлено в ході розгляду справи, лише після отримання в повній мірі необхідної проектної та дозвільної документації, відповідачем був підписаний з підрядною організацією –ТОВ «Будівельник-сервіс» договір генерального підряду №1-08 від 02.06.2008 року, предметом якого є проектування та будівництво житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом по вул. О.Гончара, 17-23 в Шевченківському районі м. Києва, що і призвело до порушення строків завершення будівництва об’єкту, що є предметом інвестиційного договору, підписаного між позивачем та відповідачем.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов’язання відповідача вчинити дії, а саме: забезпечити виконання всього комплексу передбачених проектною документацією робіт по договору, є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов‘язується збудувати і здати у встановлений строк об‘єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації. До договору будівельного підряду застосовуються положення ЦК України, якщо інше не встановлено законом ( ч. 3. ст. 875 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов’язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання, відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, згідно якої підставами для виникнення цивільних прав та обов’язків є, в тому числі, і договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як зазначалося, відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України, відповідач повинен виконувати зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, які є обов'язковим для виконання сторонами та вимог ЦК України.
Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 2 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема, зміна умов зобов’язання.
Статті 15 та 16 ЦК України встановлюють, що кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, яким, зокрема, може бути примусове виконання обов’язку в натурі.
Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Позивач звернувся з позовною вимогою про зобов’язання відповідача виконати весь комплекс передбачених проектною документацією робіт по будівництву житлового будинку з вбудованими нежилими (офісними) приміщеннями на земельній ділянці № 17-23 по вул. О.Гончара у місті Києві, передбаченого умовами інвестиційного договору від 14.08.2006 року, в строк до 31.12.2010 року.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивач в судовому засіданні належним чином обґрунтував свої вимоги та належними засобами доказування довів факт істотного порушення відповідачем умов інвестиційного договору.
Відповідач належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, оскільки його посилання на те, що порушення строків завершення будівництва об’єкту, що є предметом інвестиційного договору, було спричинено тривалими термінами розробки та затвердження необхідної проектної та дозвільної документації, без якої виконання робіт є неможливим, що в більшій мірі залежало від відповідних органів державної влади, місцевого самоврядування та проектних організацій, ніж від відповідача, не є підставою для порушення відповідачем взятих на себе по договору зобов’язань щодо строків завершення будівництва, адже відповідно до умов договору відповідач був зобов‘язаний в повній мірі забезпечити будівництво та введення в експлуатацію об’єкту, в тому числі, і отримати всю необхідну документацію.
Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про зобов‘язання відповідача виконати весь комплекс передбачених проектною документацією робіт по будівництву житлового будинку з вбудованими нежилими (офісними) приміщеннями на земельній ділянці № 17-23 по вул. О.Гончара у місті Києві, передбаченого умовами інвестиційного договору від 14.08.2006 року, в строк до 31.12.2010 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони. За таких обставин, витрати по сплаті держмита в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Зобов‘язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна група” (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2; ідентифікаційний код 32486636; рахунок № 26006301014369 в ВАТ ВТБ Банк, м. Київ, МФО 321767) забезпечити виконання всього комплексу передбачених проектною документацією робіт по будівництву житлового будинку з вбудованими нежилими (офісними) приміщеннями на земельній ділянці № 17-23 по вул. О.Гончара у місті Києві в строк до 31 грудня 2010 року.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна група” (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2; ідентифікаційний код 32486636; рахунок № 26006301014369 в ВАТ ВТБ Банк, м. Київ, МФО 321767), а в разі відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Закритого акціонерного товариства „Компанія з управління активами адміністратор пенсійного фонду „Брокбізнесінвест” (м. Київ, вул. Саксаганського, 115-А; ідентифікаційний код 22968535; рахунок № 265010395800 в АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 300249) 85,00 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання рішення
19.03.2009 року